Інклюзивна, інноваційна та орієнтована на читача: чим живе публічна бібліотека в Ужгороді?

Сучасні книгозбірні значно різняться від тих, які були раніше. Яскравим прикладом змін та інновацій є Ужгородська публічна бібліотека. Працівники закладу ідуть в ногу з часом: використовують інклюзивні підходи, навчають інших цифрової грамотності, організовують виховні заходи, генерують ідеї й записують тіктоки, аби орієнтуватися на інтереси сучасного читача. Всеукраїнський день бібліотек – нагода підсумувати, чим живе книгозбірня сьогодні.

Ужгородська народна бібліотека створена ще за часів Австро-Угорщини у 1902 році; надалі формування фондів і структури відбувалося в період Чехословацької влади. У 1945 році на базі закладу створили обласну універсальну бібліотеку. Згодом установа впродовж понад шести років як окрема структура не функціонувала. Перші згадки про фонди вже публічної книгозбірні датуються 1951 роком.

Нині до структури бібліотеки входять чотири філії. Філія № 1 для дітей, розташована на площі Богдана Хмельницького, орієнтована на дитячу аудиторію. Філія № 2 – на вулиці Героїв 128-ї бригади, № 3 – у Горянах, № 4 – на вулиці Залізничній, 4/22; вони є багатопрофільними та обслуговують дітей, молодь і дорослих. Остання філія наразі перебуває на етапі капітального ремонту.

Працівники бібліотеки організовуються масові заходи, тісно співпрацюють з місцевими школами, садочками, дошкільними закладами. Займаються патріотичним вихованням – організовують заходи чи не до всіх державних свят (День Незалежності, День Конституції, День Української державності тощо).

«Ми є просвітницьким закладом. Проводимо літературні вечори, презентації книг, організовуємо зустрічі з письменниками, але поруч із тим у нас ще є така функція, як виховання дітей та молоді. Проводимо з ними різноманітні заходи з правознавства, де розповідаємо, як треба поводитися. В грудні в нас завжди стартує акція «16 днів проти насилля», розʼяснюємо чимало про проблему булінгу. Багато волонтерської діяльності впроваджуємо з часу повномасштабного вторгнення: з колективом плели маскувальні сітки, робили коктейлі Молотова, окопні свічки», – розповідає Людмила Ленарт, директорка Ужгородської публічної бібліотеки.

Активну роботу проводили й проводять стосовно інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Відтак організовували в бібліотеці віртуальні екскурсії Ужгородом: знайомили з містом, розповідали про архітектурні пам’ятки, історичні місця. Також на базі закладу діяли безкоштовні курси англійської та української мов. Була школа вихідного дня – у суботу організовували заняття для дітей ВПО. Такі ініціативи втілюють разом із місцевими громадськими організаціями.

Бібліотека також слугує платформою для митців, які шукають локацію, де можна провести виставку картин, малюнків, фотографій. Усе це безкоштовно.

Сьогодні один-два рази в тиждень діють заняття психосоціального спрямування, які відбуваються спільно з товариством Червоного Хреста. Фахівці проводять для дітей майстер-класи в ігровій формі.

Багато усталених і шаблонних тенденцій стосовно бібліотек змінюються. Сьогодні працівники намагаються докласти усіх зусиль, аби життя тут вирувало.

«Хочемо, аби в приміщеннях не було “тихо”, в доброму розумінні. Навіть облаштували у філії №2 дитячий куточок, зокрема батут, настільні ігри. Якщо раніше всі цінні видання ховали в книгосховищах, то зараз вони перебувають в нас на абонементі у вільному доступі, можна легко прийти та вибрати собі найновішу книгу. Ми намагаємося придбати найсучасніші, за можливістю й надходжень коштів, видання», – зазначає директорка.

Бібліотеку відвідує чимало іноземців. Для них це відкритий простір, де можна спокійно навчатися. Є вільний доступ до інтернету, тож відвідують там свої онлайн-заняття.

Бібліотека вже понад 10 років є освітнім цифровим хабом. Для старшого покоління на базі закладу проводять курси комп’ютерної грамотності. Працівники бібліотеки навчають безкоштовно всіх, хто бажає опанувати комп’ютери чи смартфони. Спершу функціонували групові курси, тепер є й індивідуальні.

Книгозбірня стає інклюзивною. Минулого року завдяки міській раді у філії №1 зʼявився тифлокомплекс – «помічник» для людей із порушеннями зору. На той час це був перший в місті. У комплекс входить клавіатура-дисплей Брайля та стаціонарний відеозбільшувач із функцією читання вголос. Завдяки цьому відвідувачі з інвалідністю можуть користуватись комп’ютером, на якому встановлена спеціальна програма та читати книжки. Відтак з’явилися два робочі місця.

«Зараз активно в соціальних мережах намагаємося популяризувати послуги нашої книгозбірні, щоб залучати нову аудиторію. Розуміємо, що старше покоління звикло читати і їм не потрібно розповідати про бібліотеку. Із молоддю навпаки. Записуємо гумористичні та інформативні відео. Уже відчули результат: після ролика про “боржників” наші читачі повертали у фонд книжки. Навіть дякували, що нагадали їм», – наголошує пані Людмила.

На базі закладу з 2021 року впроваджують автоматизовану бібліотечну інформаційну систему. Працюють над тим, щоб ввести весь фонд, який складається з 96 000 видань у систему. На сьогодні понад 12 000 книжок вже в системі. Крім того, створили електронні формуляри. Завдяки цьому читач може навіть зі смартфона зарезервувати бажану книгу. Електронний каталог працює на всі філії. Також працівники ведуть зошит, де фіксують запити відвідувачів, аби згодом закупити необхідні видання. Нещодавно придбали два нові комп’ютери.

У публічній бібліотеці постійно діє акція «Подаруй бібліотеці книгу». Це для книголюбів, які після прочитання видання хочуть ділитися з іншими.

У планах працівників – створення бібліокав’ярні на базі закладу. Простір функціонуватиме в наявному приміщенні як місце для поціновувачів книги. Передбачається можливість обговорення окремих видань, проведення поетичних читань, презентацій нових надходжень. Ініціатива буде орієнтована на тих, хто любить читати й потребує вільного, спокійного середовища для спілкування.