В Ужгороді в межах проєкту «Парламентські діалоги» відбулося обговорення проєкту нового Цивільного кодексу України за участі голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. До зустрічі долучилися судді, юристи, нотаріуси, викладачі, студенти та науковці Ужгородського національного університету.
Під час зустрічі Руслан Стефанчук презентував проєкт нового Цивільного кодексу України, який складатиметься з дев’яти книг і має стати фундаментом приватного права на наступні десятиліття. Документ охоплюватиме питання особистих прав, власності, інтелектуальної власності, договірних відносин, сімейного та спадкового права, міжнародних приватних відносин і публічності цивільних прав. Після презентації учасники мали можливість поставити запитання та обговорити окремі положення документа.
Законодавство для повоєнної України
За словами голови Верховної Ради, сьогодні надзвичайно важливо вже зараз говорити про те, яким буде правопорядок в Україні після завершення війни. Він наголосив, що чинний Цивільний кодекс створювався як законодавство мирного часу, а тому багато його положень не витримали випробувань, які принесло повномасштабне вторгнення.
«Ми сьогодні повинні поговорити один з одним про те, як бачимо законодавство на день наступний після війни. Тому що дуже багато положень і Конституції, і цивільного законодавства не витримали тих викликів, які сьогодні стоять перед країною», – зазначив Руслан Стефанчук.
Він підкреслив, що обговорення нового Цивільного кодексу має стати частиною ширшої дискусії про новий суспільний договір та правила, за якими житиме країна після перемоги.
Відповідь на виклики часу та євроінтеграцію
Руслан Стефанчук зазначив, що потреба у новому Цивільному кодексі пов’язана не лише з війною. Чинний документ розроблявся ще у 1990-х роках, був ухвалений у 2003 році та став одним із ключових досягнень української правової реформи. Водночас за два десятиліття світ і суспільство суттєво змінилися.
Під час презентації окрему увагу приділили викликам, які потребують нового правового регулювання. Серед них цифрова економіка, соціальні мережі, штучний інтелект, цифрові активи, сучасна судова практика та європейська інтеграція. У проєкті також пропонуються норми щодо цифрової приватності, цифрової спадщини, репродуктивних прав, захисту репутації, відшкодування шкоди, завданої збройною агресією, а також регулювання об’єктів, створених із використанням штучного інтелекту.
«Змінилося життя до невпізнанності порівняно з тим часом, коли почав створюватися чинний Цивільний кодекс. Змінився світ, були ухвалені нові міжнародні акти, змінився статус України на шляху до Європейського Союзу. Саме тому українське законодавство має відповідати сучасним реаліям», – наголосив Руслан Стефанчук.
За його словами, над документом працювали провідні українські правники спільно із зарубіжними експертами. Наразі команда авторів проводить серію зустрічей у різних регіонах України, щоб отримати професійний зворотний зв’язок і пояснити логіку запропонованих змін.
Крім того, у Верховній Раді пропонують впроваджувати новий кодекс поетапно. Представлена концепція передбачає спершу ухвалення документа, далі підготовку державних інституцій, судової системи, нотаріату, адвокатури, реєстрів і бізнесу до нових правил, а вже потім введення кодексу в дію. Передбачається, що це може відбутися через рік після припинення або скасування воєнного стану.
Відкритий діалог із правничою спільнотою
Окрему увагу під час зустрічі приділили спілкуванню зі студентами, викладачами та представниками юридичних професій. За словами Руслана Стефанчука, формат «Парламентських діалогів» передбачає не лише презентацію напрацьованих рішень, а й відкриту дискусію щодо майбутнього українського законодавства.
За словами спікера парламенту, зустріч в Ужгороді стала вже сороковою в межах всеукраїнського туру «Парламентських діалогів». Під час цих дискусій команда парламенту спілкується зі студентами, викладачами та науковцями, щоб отримати фаховий зворотний зв’язок щодо майбутнього цивільного законодавства.
«Найгірше питання – це незадане питання. Якщо ти не задав питання, то не отримаєш на нього відповіді. Наше завдання – створити можливість для справжнього діалогу, тому що довіра і спілкування сьогодні є надзвичайно важливими для українського суспільства», – підсумував Руслан Стефанчук.
