Закарпаття дедалі гостріше стикається з проблемою маловоддя. Знижується водність річок, а в окремих населених пунктах жителі помічають падіння рівня води в колодязях уже понад десятиліття. Водночас навіть після тривалих посушливих періодів регіон не застрахований від паводків.
Причина такого водного дисбалансу не зводиться до одного чинника. На нього одночасно впливають зміни клімату, особливості гірських річок і карпатських ґрунтів, а також масштабні зміни водного режиму територій, які відбувалися протягом десятиліть.
Про основні причини проблем із водою на Закарпатті розповів завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики Ужгородського університету Владислав Пересоляк. За його словами, однією з ключових причин є масштабне осушення земель. Вони здатні накопичувати воду і поступово віддавати її, зокрема підтримуючи ґрунтові води. Після осушення частина цієї природної здатності територій утримувати вологу була втрачена.
«За наведеними ним даними, у 1948 році на Закарпатті було близько 7,2 тисячі гектарів осушених земель, тоді як згодом їхня площа зросла до 183 тисяч гектарів. Особливо активно перезволожені землі, зокрема в гірських районах, осушували у 1970-1990-х роках», – наголошує науковець.
При цьому проблема, за словами Владислава Пересоляка, полягає також і у випрямленні малих струмків, через що вода почала значно швидше залишати водозбір. Загалом це прискорило стік води практично у п’ять-шість разів.
Швидкість стоку особливо важлива з огляду на особливості карпатських ґрунтів. Як пояснює завідувач кафедри, глинистим і суглинковим ґрунтам потрібен час, щоб увібрати воду. Якщо ж вона швидко проходить поверхнею, значна її частина не встигає проникнути вглиб і поповнити запаси підземних вод. Цей же механізм науковець пов’язує з проблемою води у колодязях.
«Треба зрозуміти, що в нас усі ріки гірські. Вони дуже швидко реагують на опади: можуть стрімко наповнюватися водою, але так само швидко її віддавати. Тому ключовим питанням стає не лише кількість опадів, а й здатність території затримати воду. Якби ми мали можливість втримувати хоча би 30-40% тієї води, що стікає в ґрунтах, то ми могли би накопичувати практично до 30% в другому горизонті вод», – говорить Владислав Пересоляк.
До цих локальних особливостей додається зміна клімату. Науковець звертає увагу, що для Закарпаття посуха та паводок не є взаємовиключними явищами. Після тривалого періоду маловоддя інтенсивні опади можуть так само швидко сформувати значний поверхневий стік.
У підсумку головна проблема полягає в тому, що вода не затримується там, де випадає, і надто швидко стікає з гір. Тому, за словами науковця, Закарпаттю потрібно зосередитися на накопиченні води – утримувати її у верхів’ях річок і струмків. Це потрібно для того, щоб вона поступово поповнювала ґрунтові води та підтримувала водність річок у посушливі періоди.
1 коментар до “Чому на Закарпатті стає менше води: основні причини”
Сказав дуже багато i не сказав нiчого про справжню причину, бо боiiться же виженуть iз кафедры. Всякий логiчно думаючий закарпатець бачить, що вода не тримлеся в горах тому, що гори голi. З 2014 року вирубають весь лiс, а до того 100 рiчнi буки уже знищили. Нема лiса, не тримаеться вода в землi, висихають рiки, потiчки i криницi в лiсi. Друга причина повязана з першою. На Закарпаття теплi, великi дощi приходили з Адрiатики. Дощовi хмари упирался в лiси Карпат I падав благодатний дощ. Тепер горит голi, a стедений вiхор зi сходу гонять теплi хмари з Адрiатики гель. Рiдкий, студений дощ зi сходу не продуктивний. I не треба приплiтати мiлioрацiю 1948 року. То тепер по варварськи вiдносяться до природи Карпат i Закарпаття…..