Закарпаття, яке традиційно асоціюється з туризмом та рекреацією, останніми роками переживає суттєві економічні зміни. В області зростає кількість виробництв, створюються індустріальні парки, збільшуються надходження до місцевих бюджетів та формується нова стратегія розвитку регіону на 2027-2034 роки.
Перший заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо вважає, що розвиток промисловості не суперечить туристичному потенціалу краю. Натомість область шукає баланс між економічним зростанням, розбудовою інфраструктури, підтримкою бізнесу та збереженням природних ресурсів.
Туризм залишається, промисловість зростає
За словами Василя Іванча, говорити про кардинальну зміну вектора розвитку Закарпаття було б неправильно, адже область продовжує розвивати традиційні для себе галузі.
«У нас є речі, які асоціюються з Закарпаттям – туризм та рекреація, і ми це усвідомлюємо та хочемо зберегти», – наголосив посадовець.
Водночас після початку повномасштабної війни регіон став одним із центрів економічного зростання на заході України. Закарпаття прийняло близько 400 релокованих підприємств, більшість яких уже працюють або завершують будівництво виробничих потужностей.
«Закарпаття індустріалізується. Але це не розворот в інший бік, не зовсім повна зміна вектору й відмова від туризму в стратегії, однозначно це розвиток і одного, і другого», – зазначив Василь Іванчо.
Про масштаби змін свідчить розвиток індустріальних парків. Якщо до початку повномасштабного вторгнення в області фактично працював один індустріальний парк, то сьогодні їх уже 12, із яких 7 функціонують.
За словами посадовця, змінилося й загальне сприйняття області в Україні.
«Однозначно цей період змінив загальне сприйняття Закарпаття як регіону, де є щось інше, окрім туризму», – сказав він.
В ОВА також відзначають, що сучасна індустріалізація певною мірою відроджує виробничі традиції регіону. Раніше на великих підприємствах Закарпаття працювали до 28 тисяч людей, а сьогодні область знову нарощує промисловий потенціал.
Податки, інфраструктура і кадровий голод
Одним із найбільш відчутних результатів розвитку економіки стали додаткові надходження до місцевих бюджетів.
За словами першого заступника голови ОВА, у 2025 році релоковані підприємства сплатили до місцевих бюджетів 1 млрд 106 млн грн. За дев’ять місяців 2026 року ця сума вже зросла до 1 млрд 309 млн грн. Крім того, ще майже мільярд гривень становлять надходження від єдиного соціального внеску.
Саме ці кошти, зазначає посадовець, допомогли Закарпаттю поступово відходити від статусу дотаційного регіону.
Позитивна динаміка спостерігається і в бізнес-середовищі. Кількість фізичних осіб-підприємців в області зросла з 47 до 54 тисяч, а юридичних осіб – із 26 до 30 тисяч.
Найбільше економічне зростання сьогодні демонструє Ужгородський район, який формує близько 33% усіх надходжень області. Саме тут розташовані 56% підприємств із числа близько 400 компаній, які переїхали на Закарпаття від початку великої війни.
Зростання економіки водночас потребує розвитку інфраструктури. У переліку ключових пріоритетів нової регіональної стратегії влада називає розбудову пунктів пропуску, доріг, освітньої та медичної інфраструктури.
«Усі, хто сюди релокуються, орієнтовані на експорт. Це базовий запит бізнесу», – наголосив Василь Іванчо.
За його словами, область робить ставку насамперед на збільшення пропускної спроможності чинних КПП, а також працює над відкриттям нових переходів на українсько-румунському кордоні.
Водночас додаткові бюджетні надходження дали можливість підтримувати й місцевих виробників. Лише цього року на програми допомоги аграріям із обласного бюджету спрямували понад 50 млн грн.
«За останні чотири роки фермерам ми надали допомоги з обласного бюджету більше, аніж за всі роки Незалежності», – зазначив посадовець.
Не всі інвестиційні проєкти отримують підтримку
У Закарпатській ОВА наголошують, що область зацікавлена не в будь-яких інвестиціях, а в тих, які відповідають екологічним та соціальним вимогам.
За словами Василя Іванча, за останні роки були випадки, коли підприємствам відмовляли через екологічні обмеження або сумнівну податкову репутацію.
«Ми відмовляли суб’єктам, котрі не були добрими платниками податків. Так само, як вони нашу інфраструктуру, ми вивчаємо їхню історію бізнесу», – сказав він.
Коментуючи дискусії навколо проєктів у високогірних громадах, зокрема ситуацію довкола полонини Руни, посадовець визнав, що це питання залишається непростим для області.
Водночас він звернув увагу на те, що для окремих гірських громад інвестиційні проєкти створюють додаткові надходження до бюджету та можливості для розвитку інфраструктури.
За словами посадовця, саме пошук балансу між економічним розвитком, інтересами громад і збереженням природного середовища залишається одним із ключових викликів для регіону в найближчі роки.
Таким чином, нова стратегія розвитку Закарпаття передбачає поєднання кількох напрямків: збереження туристичної привабливості, розвиток промисловості, модернізацію прикордонної інфраструктури та підвищення якості освітніх і медичних послуг. Саме таку модель майбутнього регіону сьогодні бачать в обласній владі.
Підготовлено за матеріалами інтерв’ю першого заступника голови Закарпатської ОВА Василя Іванча агентству «Укрінформ».
