Економіка Закарпатської області в умовах воєнного стану демонструє один із найвищих темпів зростання в Україні. За підсумками 10 місяців 2026 року регіон упевнено посідає друге місце в державі за приростом надходжень до місцевих бюджетів. Ключові економічні показники, детальний аналіз надходжень та зміни в структурі бізнесу під час форуму Re:Open Zakarpattia презентував перший заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо.
Рекордні збори до державного бюджету та внесок нових підприємств
За словами Василя Іванча, за 10 місяців 2026 року з території Закарпаття до державного бюджету вже зібрано понад 52 млрд грн, а за підсумками року ця сума прогнозовано сягне 65 млрд грн. Для порівняння: торік цей показник становив 50 млрд грн.
Вагому роль у формуванні цих показників відіграє бізнес, який релокувався або з’явився в регіоні після початку повномасштабного вторгнення.
«Суб’єкти господарювання, які зареєструвалися в області за період війни і яких у нас не було на початок повномасштабного вторгнення, за 10 місяців цього року вже сплатили до державного бюджету майже 8 мільярдів гривень. Очікуємо, що до кінця року ця цифра сягне близько 10 млрд грн – це шоста частина від усіх державних надходжень з нашого регіону», – наголосив перший заступник голови ОВА.
Аналогічна ситуація спостерігається і в місцевих бюджетах: за підсумками року очікується 16,7 млрд грн надходжень, з яких понад 1,7 млрд грн (більше ніж 10 %) забезпечує саме релокований бізнес.
Від бюджетної залежності до бізнес-моделі
Головним маркером якісних змін в економіці краю посадовець називає докорінний злам у структурі наповнення місцевих бюджетів. Якщо у 2023 році 47% податків давала бюджетна сфера (освіта, медицина, держустанови), а бізнес – 53%, то станом на 1 листопаду 2026 року частка приватного сектору сягнула рекордної позначки у 79,5%.
Цей перелом стався зокрема після вилучення «військового ПДФО» до держбюджету у 2024 році – область втратила близько 2 млрд грн, проте цю прогалину повністю перекрив розвиток реального сектору економіки.
«Така структура надходжень, де понад 80% дає саме бізнес, притаманна лише фінансово незалежним та розвиненим регіонам. Економіка Закарпаття стає самодостатньою. Думаю, у наступному році ми зможемо досягти позначки у 82-85%», – підкреслив Василь Іванчо.
Географія економіки, ринок праці та індустріальні парки
Більш ніж 60 % всього економічного потенціалу Закарпаття наразі сконцентровано у двох районах – Ужгородському (38,6 %) та Мукачівському (22,6%).
Суттєвих змін зазнав і ринок праці: з 233,7 тисячі офіційно працюючих мешканців області, які створюють додану вартість, близько 18 тисяч осіб (7,7 %) працевлаштовані саме на нових та переміщених підприємствах.
Також у регіоні продовжують розвивати індустріальні майданчики. Наразі в області функціонує 12 індустріальних парків, у яких вже працюють 2,4 тисячі людей, а задекларована чисельність складає близько 17 тисяч робочих місць. В ОВА очікують, що до кінця року в регіоні з’являться ще щонайменше два нових індустріальних парки.
Енергетичний потенціал та бум систем акумуляції
Закарпаття активно нарощує власну генерацію та вийшло на показник близько 800 МВт загальної потужності завдяки поєднанню сонячної й вітрової енергетики, а також когенераційним газовим установкам. У сонячні дні область здатна не лише повністю забезпечити свої потреби, а й передавати електроенергію в сусідні регіони, хоча через мережеві обмеження за межами області «Укренерго» іноді вимушене обмежувати виробництво.
«Зараз надзвичайно активно розвивається напрям акумуляції енергії. Для бізнесу це економічно рентабельно: накопичувати дешеву електроенергію в обідній період і віддавати її в мережу під час вечірнього чи ранкового пікового навантаження. Завдяки технічним умовам, виданим на приєднання акумуляції, когенерації та нових сонячних станцій, упродовж найближчих пів року до наявних 800 МВт може додатися ще 500-600 МВт», – пояснив перший заступник голови ОВА.
Посилення безпеки та захист повітряного простору
Окремо Василь Іванчо зупинився на питаннях цивільного захисту та посилення протиповітряної оборони регіону. Після попередніх інцидентів обласний бюджет спільно з територіальними громадами спрямував близько 150 млн грн виключно на заходи з безпеки.
У регіоні докорінно змінили систему виявлення повітряних цілей: у рази зросла кількість радіолокаційних станцій для відстеження дронів типу «шахед», а також ретельно проаналізовано й перекрито потенційні маршрути їхнього прольоту. Крім того, кількість мобільних вогневих груп на території Закарпаття збільшили втричі, що суттєво підвищило спроможність захисту неба над областю.
Підтримка підприємців та мінімізація дотаційності
Отримані від великого бізнесу кошти обласна рада акумулює та спрямовує назад у розвиток економіки через регіональні програми. Зокрема, у 2026 році майже 70 млн грн виділили на підтримку фермерських господарств, понад 6 млн грн – на гранти для бізнесу, розширено програми компенсацій відсотків за кредитами «5-7-9%» для переробної промисловості, а також запроваджено гранти до 300 тис. грн на енергонезалежність підприємств.
Завдяки нарощуванню власних доходів рівень дотаційності обласного бюджету Закарпаття знизився з 8,5 % у 2021 році до 2,4 % у 2026-му.
За словами Василя Іванча, область була близькою до повного виходу з категорії дотаційних у 2027 році, однак через зміну методики розрахунку з боку Міністерства фінансів (перехід на облікові дані Міграційної служби замість застарілої статистики чисельності населення) у проєкті бюджету на наступний рік Закарпаття поки що залишається дотаційним на 3%.
«Потрібно визнати: економіка в таких умовах, як сьогодні, напевно, може функціонувати лише в Україні. Усім, хто працює та сплачує податки – велика шана і повага», – резюмував Василь Іванчо.
