Україна й Польща мають тривалу історію взаємин, у яких тісна географічна, культурна й економічна близькість поєднується зі складним минулим. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із ключових союзників України — надала масштабну гуманітарну допомогу, прийняла мільйони українських біженців, підтримує українські ініціативи в ЄС і НАТО. Водночас у двосторонньому порядку дедалі частіше виникають напруження, пов’язані з історичною пам’яттю, особливо в контексті обрання нового президента сусідньої країни.
1 червня 2025 року на президентських виборах у Польщі переміг Кароль Навроцький — кандидат від правоконсервативної партії «Право і справедливість». До цього Навроцький очолював Інститут національної пам’яті — установу, що займається дослідженням і трактуванням історичних подій, зокрема польсько-українських відносин у ХХ столітті.
Цей факт викликає певні побоювання серед експертного середовища щодо можливого посилення акценту польської влади на історичній проблематиці, що потенційно може вплинути на динаміку двосторонніх відносин.
Згідно з результатами соціологічного опитування, проведеного на початку червня, 28,7% респондентів вважають, що обрання нового глави сусідньої країни не вплине на політичні відносини. Водночас 26,1% вважають, що міждержавні зв’язки можуть погіршитися. Лише 11,7% опитаних очікують позитивних зрушень у двосторонньому діалозі.
Слід зазначити, що майбутній Президент Польщі не є проросійським політиком, але відзначають скептицизм Навроцького щодо євроатлантичної інтеграції України. Зокрема, він виступає проти вступу України до НАТО доти, доки триває війна з Росією, і наголошує на важливості моральної відповідальності держави за історичні злочини.
Водночас, відповідно до даних соціологічного дослідження, значна частина українців — понад 67% — висловлюється за подальше зміцнення партнерських стосунків з Польщею. Це свідчить про високий рівень суспільної підтримки стратегічної співпраці між двома країнами.
На думку аналітиків, українсько-польські відносини загалом залишатимуться стабільними, проте їхній характер зазнає змін: емоційну солідарність поступово витіснятиме прагматична й більш жорстка політика.
Для України це означає потребу в більш гнучкій дипломатії, готовності до зважених компромісів, а також у послідовному й рішучому захисті національних інтересів у межах європейської інтеграції.
Дослідження здійснене компанією Active Group
Вибірка: 800 анкет
