На Закарпатті є село, яке знають далеко за межами України. Іза – центр лозоплетіння, де це ремесло стало невід’ємною частиною життя. Тут майже в кожному дворі можна побачити готові вироби – кошики, меблі, декоративні панно. Головна вулиця села нагадує великий ярмарок, де плетені вироби виставлені просто біля будинків або ж продаються в невеликих крамницях.
Ремесло, яке тутешні майстри передають із покоління в покоління, бере початок ще з XIX століття. Колись лозоплетіння було не лише сімейною традицією, а й головним джерелом доходу для місцевих мешканців. І хоч з часом усе змінилося, люди тут продовжують берегти своє мистецтво та пристосовуватися до нових реалій.
Як народжується виріб із лози
Процес виготовлення плетених виробів розпочинається задовго до моменту, коли майстер бере до рук готовий матеріал, розповідає місцева жителька Василина Штець. За її словами, сировину для виробів вирощують на власних паях: лозу висаджують, доглядають, зрізають, варять, очищають і тільки потім вона стає придатною для роботи.
«Саме заготовка – найважчий етап», – розповідає майстриня Василина Штець, яка займається лозоплетінням близько 50 років.
У її родині ця справа об’єднала кілька поколінь. «Робимо вдома. У нас є “літня” кухня, де плетемо: корзинки, квіткові горщики, крісла, меблі. Це наш сімейний підряд», – каже пані Василина. Разом із нею працюють чоловік, дочка, зять, брати й сестри.
Кожен виріб – це не лише ручна праця, а й справжня творчість. Сім’я Штеців створює різні форми, експериментує із кольорами. Лозу можуть вибілювати або тонувати природними барвниками, створюючи унікальні візерунки.
Вироби, які несуть історію
В Ізі плетуть не тільки звичні кошики, а й меблі, декоративні вироби, дитячі колиски, навіть вазони та підсвічники. Найпопулярніші серед покупців – традиційні великодні кошики.
«Тепер часто замовляють надекоровані – з рушничками, мереживом», – розповідає пані Василина.
Раніше продажі йшли жвавіше. До війни туристи зупинялися в Ізі цілими автобусами, охоче купуючи місцеву продукцію. Зараз потік клієнтів зменшився, але майстри знаходять нові шляхи збуту. «Більшість замовлень надходить через інтернет. Відправляємо по всій Україні», – каже майстриня.
Попри складні часи, лозоплетіння в Ізі не зникає. Це не просто ремесло – це історія, яка передається в сім’ях, збережена у кожному вигині лози, у кожному вузлику. Це частина культури, яка змогла пристосуватися до змін і продовжує жити.
