З бронзи – до срібла, а тепер і до амбіційного золота. Жіночий футбольний клуб «Минай», утворений у вересні 2023 року, всього за два сезони зумів заявити про себе в Першій лізі Чемпіонату України. Перший сезон – бронзові медалі, другий – срібло. Попереду новий виклик: перше місце і, можливо, довгоочікуваний перехід у Вищу лігу.
«Ми повертались сильнішими»
Цей сезон команда пройшла яскраво та інтенсивно – про це говорять і результат, і атмосфера всередині колективу. Захисниця Вікторія Кликова, яка в новому сезоні офіційно стане капітанкою, згадує, що старт був непростим. У перший рік склад лише формувався, не всі гравчині були знайомі між собою, а зіграність з’являлася поступово. Перші матчі були хаотичними, але з кожною грою команда ставала впевненішою. Уже тоді стало зрозуміло – ці дівчата не просто приїхали пограти.
У другому сезоні, за словами Вікторії, «Минай» уже чітко усвідомлював свою мету – золото. Хоч фінальна гра і виявилась складною, прогрес команди очевидний. Для самої Вікторії капітанська пов’язка стала новим викликом – додалася відповідальність не лише за власну гру, а й за атмосферу та мотивацію всіх інших. До того ж вона вже мала досвід виходити на поле з пов’язкою – під час травми капітанки Анастасії Сірмай упродовж кількох матчів саме Кликова виконувала її обов’язки.
«З капітанською пов’язкою я відчула, наскільки важливо думати не лише про себе, а насамперед про команду. Спочатку було складно – мандраж, відповідальність, але колектив дуже підтримав», – ділиться гравчиня.
«Зробили крок уперед»
Головний тренер команди Вадим Дьордь називає сезон успішним: «Ми стали сильнішими. Це видно і за результатом, і за якістю гри».
Він зазначає, що значна частина команди прогресувала індивідуально, і водночас клуб почав стабільно демонструвати командну гру. До лав юнацької збірної викликали одразу кількох гравчинь, зокрема Дарину Івасько та Каріну Леспух. Саме остання стала найкращою бомбардиркою Першої ліги.
Тренер відзначає підтримку з боку керівництва та меценатів, які забезпечили умови для повноцінного тренувального процесу. Плани на міжсезоння вже чіткі: сформувати оновлений склад, провести навчально-тренувальні збори і залучити молодих гравчинь із різних регіонів. У клубі вже ведуть перемовини з кількома перспективними футболістками.
«Ми вже зараз переглядаємо кандидатки, і в липні плануємо збори з новими гравчинями. Якщо дівчата проявлять себе, вони точно залишаться в команді», – каже наставник.
Складний старт і сила колективу
Голкіперка Софія Гайданка згадує, що початок сезону був емоційно нестабільним – не все виходило, не завжди вдавалося реалізовувати установки тренера. Команда потребувала часу, аби увійти в ритм. В окремих матчах, як-от проти «Прикарпаття», суперники змушували грати не свій футбол. Але правильні слова тренера й внутрішня мобілізація допомогли зібратись і переломити хід гри.
Зі слів Софії, воротарська позиція завжди вимоглива. Вона зізнається, що емоційно іноді важко стримати реакцію на пропущений м’яч. Та з досвідом з’являється холоднокровність: кожна гра – нова можливість виправити ситуацію.
«Якщо раніше після гола я могла знітитись, то зараз навпаки – він мене заводить. Я думаю: давай, зберися. Ми ще можемо забити втричі більше», – говорить вона.
Голи після травми – у потрібний момент
Захисниця Дарина Івасько пропустила більшу частину сезону через травму коліна. Її повернення в півфіналі стало несподіванкою, та вона вийшла на поле й забила два важливі м’ячі. Гравчиня довго набирала ігрову форму, працювала на тренуваннях і зізнається – не до кінця вірила, що буде готова вчасно. Але саме в потрібний момент спіймала кураж і допомогла команді.
Цей сезон став для неї менш напруженим, ніж попередній, адже з’явилося більше досвіду. Івасько вже повністю відновилась і налаштована пройти наступний сезон без травм.
«Було страшно виходити після довгої паузи. Але коли забила перший гол – страх зник. І тоді все вийшло», – згадує Дарина.
Голи, які творили історію
Каріна Леспух грає у футбол з раннього дитинства. Починала у спортивній школі, де її спершу ставили на позицію півзахисниці, а згодом – у центр нападу. Саме там, за словами самої Каріни, вона відчула, що це – її місце на полі. У «Минаї» вона з першого сезону була основною форвардкою.
Сезон 2024/25 для неї став справжнім проривом – Каріна стала найкращою бомбардиркою Першої ліги, допомагаючи команді перемагати у ключових матчах. Її голи неодноразово вирішували долю поєдинків, а стиль гри вирізнявся впевненістю, технікою та точністю.
«Ми привезли кубок на Закарпаття, вписали наше “срібло” в історію. Це важливо для всієї області, для всіх, хто нас підтримував», – каже Леспух.
Незрозуміле рішення УАФ
Наприкінці сезону команди Першої ліги, які претендували на підвищення, зіткнулися з несподіваним рішенням УАФ – перехідні матчі було скасовано. Причина – відсутність ліцензування. Вадим Дьордь вважає це порушенням логіки: аматорським клубам запропонували взимку перейти на професійний статус, що є фінансово й організаційно майже нереальним.
На його думку, навіть команда, яка посіла перше місце, заслуговувала на шанс. Дати місяць-два на ліцензування – це цілком можливо. А ось поставити всіх перед фактом – рішення, яке демотивує й ускладнює розвиток жіночого футболу. До того ж відсутність прозорої комунікації з боку керівництва лише поглиблює недовіру в середині спільноти. У підсумку – клуби залишились без шансів на підвищення, навіть маючи високі результати та бажання рухатися вперед.
«Жодна команда не пройшла ліцензування взимку, бо це неможливо. І це не наша провина. Це помилка системи», – підкреслює тренер.
Попереду – золото
Команда «Минай» вже будує плани на міжсезоння, переглядає нових гравчинь, зокрема і з інших областей. Є домовленості з футболістками, які можуть підсилити склад.
А мета зрозуміла: зробити ще один крок уперед. З бронзи – до срібла. Наступна зупинка – золото і Вища ліга.
