Національний природний парк «Синевир» на Міжгірщині добре відомий краянам та багатьом туристам. Він має унікальне значення для всієї країни і є багатим на історію. Парк був створений 5 січня 1989-го року і став третім в Україні після Карпатського (заснованого 1980 року) і Шацького (1983 року).
В основі національного парку його ландшафтне і біологічне розмаїття, а його площа становить понад 43 000 га. Протяжність території парку з півночі на південь сягає 30 км, ширина зі сходу на захід – до 20 км.
Вершиною національного парку є гора Стримба (1719 м), після неї – гора Негровець (1707 м), для них характерні великі кам’янисті розсипи. Загалом висота поверхні парку над рівнем моря становить від 530 до 1719 метрів.
Найбільш популярним місцем, яке лягло в основу створення парку – озеро Синевир. Це найбільше озеро Українських Карпат. Воно є Рамсарським угіддям міжнародного значення, тобто належить до міжнародної спадщини водноболотних угідь. Площа Синевира становить 7 га, максимальна глибина сягає 22-24 м, а середня становить близько 8-10 м.
Вода в озері чиста. Про це свідчить наявність раків: водяться рак широкопалий і рак річковий. Останній входить до Червоної книги України і є індикатором прісної води.
Юрій Тюх, заступник директора з наукової роботи національного природного парку «Синевир» зазначає: «Створили національний парк з метою збереження ландшафтного, біологічного та історико-культурного розмаїття українських Карпат. Серед завдань парку працівники вбачать вагому наукову діяльність, природоохоронну, екологоосвітню і рекреації».
У парку працюють команди науковців (особливо посилюються діяльність в літній період), зоологів, ботаніків, ліхенологів, бріологів. Більшість з них трудяться на ентузіазмі.
Парк розділений за територіальною структурою на вісім природоохоронних науково-дослідних установ: Чорноріцьке, Синевирсько-Полянське, Остріцьке, Синевирське, Негровецьке, Колочавське, Квасовецьке та Вільшанське.
Ще одним об’єктом світової спадщини є букові праліси Синевири, які входять в загальну мережу букових пралісів Європи. Мають площу 2865,4 га та 1100 га буферної охоронної зони. Праліси унікальні тим, що є відносно непорушеним лісом, де збережено природні процеси.
