У переддень Великодня закарпатці активно готують святкові кошики. У кожного свої традиційні елементи великоднього набору, які передаються з покоління в покоління. Водночас незмінним залишається головне: суть свята — воскресіння Ісуса Христа.
Про це нагадує і Владислав Ігнатишин, священослужитель Ужгородського Хрестовоздвиженського греко-католицького Катедрального собору та директор школи «ТеоБЕНД»: «Найважливішим у святкуванні Пасхи є сам Ісус Христос. Пасхою або Песахом ізраїльтяни називали ягня, яке приносили в жертву», — розповідає о. Владислав.
Християнська Пасха відрізняється від юдейської. Якщо юдеї святкували Песах з опрісноками (неквашеним хлібом), то християни почали вживати квашений хліб — саме так з’явилася сучасний варіант паски. Вона стала символом Воскреслого Ісуса, який є «Хлібом Життя».
У великодньому кошику збереглися також деякі елементи юдейської традиції. До прикладу, крім пасхального ягнята, вживали гіркі трави. Це було своєрідним нагадуванням про єгипетське рабство. Контрастні продукти (гірке і солодке) є символічними. Гірке — це рабство, солодке — життя з Богом. Ми ж у кошик складаємо до освячення як аналог хрін або цибульку.
Важливим елементом є також писанки, оскільки саме яйце символізує життя і воскресіння. Однак священник застерігає від перенасичення кошика нетрадиційними продуктами: «Жартома кажу — і банани святимо, які “вродила” наша закарпатська земля. Проте все ж краще дотримуватися традиційних складників, які мають символіку».
Не варто класти до кошика ніж чи інші побутові предмети, адже все, що проходить освячення, набуває духовного значення. Те, що не буде спожито, необхідно закопати в землю або спалити.
Священник також пояснює символіку великоднього сніданку: як у церкві віряни причащаються з однієї просфори, так і вдома члени родини діляться шматочком паски чи яйця. Такий жест символізує єдність, любов та цілісність родини.
Що ж до великоднього кошика самого отця Владислава, то він наповнює його згідно родинних традицій: додає солону паску, крашанки, пікницю, шовдар, запечений сир (раніше його не запікали), масло, сіль, закарпатське вино та свічку. А для дітей обов’язково готують кошик, де додають, зокрема, солодощі.
Окремо отець розповідає про важливу щорічну традицію: вже 16 років поспіль здійснює освячення великодніх наборів у СІЗО в Ужгороді. У суботу після обіду — саме в’язні перші отримують освячені паски з яйцями, маслом та іншими стравами. Це, за його словами, дуже символічно — адже Господа найперше потребують ті, хто перебуває в ізоляції. Щороку за допомогою меценатів і молоді готують понад 500 великодніх наборів.
Дотримуються глибокої символіки і в інших святах. Під час Водохреща святкування починається з освячення пологового будинку. Оскільки саме там народжується нове життя.
