Сьогодні на території Ужгородського скансену відбулася культурно-мистецька акція «Жива спадщина». Це вже четвертий фестиваль, який щороку організовують в Ужгороді від початку повномасштабної війни.
14 громад області презентували 17 культурних практик, які й досі побутують на їхніх територіях. Відвідувачам представляли традиційні закарпатські ремесла, старовинні обряди, народні страви й звичаї.
Під час заходу демонстрували елементи нематеріальної культурної спадщини, котрі ввійшли до Національного реєстру: традицію лозоплетіння в селі Іза Хустського району, гуцульську бриндзю, сливовий леквар, традиційне свято «Міра».
Також було представлено шість елементів обласного переліку – бичківський медяник, лисичівське ковальство, «Маяліш» (с. Сторожниця), угорський боґрач, річанські гуні та колочавську ріплянку, – а також чотири елементи місцевого переліку, які цього року задіяли вперше: рисильовані голубці з Тур’є-Реметівської громади, «Раковецьку начинку» Білківської громади, традиційне ремесло «шумелин» села Вишкова та «весільні латкання» Великоберезнянської громади.
Цьогорічний фестиваль приурочили до 80-річчя Обласного організаційно-методичного центру культури Закарпатської обласної ради.
«Сьогодні демонструємо історію нашого закладу: видання, які готували раніше, афіші всіх фестивалів, які проводимо. Є фотовиставка матеріальної культурної спадщини. На одному з просторів працює наш казкар Іван Хланта, знаний фольклорист, науковець, який знайомить дітей із закарпатськими казками. Працівники центру проводять майстер-класи з виготовлення кізоньки-оберега, ляльки-мотанки та з різьблення по дереву», – зазначає Ганна Дрогальчук, в. о. директора Обласного організаційно-методичного центру культури.
Для відвідувачів підготували чимало інтерактивів: майстер-класи з лозоплетіння, з розпису бичківського медяника, з кукурудзоплетіння (шумалину).
Поціновувачі закарпатської гастрономії могли скуштувати традиційні страви: банош із гуцульською бриндзою, бограч, голубці з Нересниці й Великого Бичкова, фанки зі сливовим лекваром.
Упродовж усього фестивалю на сцені виступали провідні колективи краю, діяв дитячий простір. Фольклорний колектив «Шовкова косиця» з села Чорна Тиса виконав обряд автентичного весілля.
Паралельно поблизу Ужгородського замку тривав ярмарок крафтової продукції закарпатських бджолярів, сироварів і майстрів хендмейду та народного мистецтва – із традиційними стравами, виробами з бісеру, кераміки, лози та вовни.ʼ
