У День художника України заглянемо за куліси Закарпатської академії мистецтв. Разом із Фаховим коледжем мистецтв ім. А. Ерделі, що входить до її структури, академія формує потужну школу митців Закарпаття – і далеко за його межами.
Загалом нині у закладі навчається понад 620 студентів. Академія готує художників, діячів культури, реставраторів, дизайнерів, а віднедавна – ще й ювелірів. Є чимало випускників, які реалізували себе як в Україні, так і в Угорщині, Великій Британії, Швейцарії.
«Випускники Закарпатської академії мистецтв – це фактично ті агенти, котрі просувають, підтримують, вивчають і трансформують сучасну українську культуру. І, зокрема, локальну культуру, тому що досить ретельно її вивчаємо. За три останні роки спостерігаємо помітне зростання вступників. Цьогоріч випустилося 42 студенти, а вступили 97», – зазначає ректор Михайло Приймич.
Тут навчаються не лише місцеві студенти, а й представники із Запорізької, Харківської, Чернігівської, Рівненської, Вінницької областей.
Співпраця
У 2023 році Закарпатська академія мистецтв увійшла до Асоціації вищих мистецьких закладів Європи (ELIA). На сьогодні представники закладу розвинули успішну співпрацю із закордонними партнерами. Підписали угоди з вишами Польщі, Угорщини та Словаччини, зокрема з університетом Марії Склодовської-Кюрі в Любліні, а вже у 2024 році студенти представили там свої роботи. Завдяки цій співпраці навесні відбувся перший пленер на території Закарпаття – у Пилипці, а влітку студенти разом із викладачами працювали в місті Хелм (Польща), де також презентували свої роботи.
Із вересня академія розпочала нову цікаву співпрацю з брендом «Kochut»: впроваджують спільну освітню програму з підготовки ювелірів. Студенти навчаються не тільки на практичних заняттях у ЗАМ, але також у майстернях з виготовлення ювелірних виробів самого бренду. Для цього в академії обладнали майстерню, а фірма забезпечила необхідними станками. Молодь матиме змогу здобувати вищу освіту й водночас проходити технологічну практики безпосередньо у «Kochut», готуючись як майбутні працівники компанії.
«Ми маємо свої вимоги до підготовки фахівця з вищою освітою, але для роботи на виробництві потрібні ще й специфічні навички. Саме їх студенти здобуватимуть завдяки інтегрованій програмі з виробництвом. Маючи хорошу мистецьку підготовку, це буде фахівець значно вищого рівня, який зможе працювати автономніше, без додаткового супроводу», – розповідає пан Михайло.
Також академія тісно співпрацює з приватною галереєю «Ілько», підписала важливий договір про співпрацю із Закарпатським обласним драмтеатром – для взаємодії в галузі театрального мистецтва. Студенти долучатимуться до проведення вистав, театральних і музичних постановок, братимуть участь в організації виставок, освітніх заходів, фестивалів, конкурсів та інших культурно-мистецьких проєктів.
Наразі налагоджується співпраця в рамках «Еразмус +» з Братиславською академією мистецтв: кількох студентів та викладачів у цьому році запросили на стажування.
Студенти проходять практику в дизайнерських фірмах, видавництвах, мистецьких школах. Часто графічні дизайнери після практики на 3-му курсі працевлаштовуються на цих підприємствах.
Реставраційний потенціал
На Закарпатті є величезна кількість пам’яток архітектури, зокрема дерев’яних, які необхідно зберігати. Чотири роки тому в академії відкрили відділ реставрації творів мистецтва, і сьогодні активно розвивають реставраційну справу в області. Цьогоріч спеціальність проходитиме акредитацію (нині має лише ліцензію).
«Раніше на кафедрі декоративно-прикладного мистецтва існували тільки окремі дисципліни з реставрації. Однак виявилося, що фах надзвичайно затребуваний в області. Студенти займаються реставрацією не лише живопису та образотворчого мистецтва; велику увагу приділяють реставрації дерева, кераміки, металу», – зазначає ректор.
Щодо реставрації кераміки академія налагодила плідну співпрацю з УжНУ– історичним факультетом і кафедрою археології. Особливо цінною базою є Археологічний музей УжНУ ім. Е. Балагурі, де зібрано велику кількість експонатів – кераміки різних періодів історії краю, а також збережені розвали кахельних грубок. Роботу з керамікою студенти опановують на першому курсі; чимало експонатів для музею відновили саме представники академії.
Наукова складова
У закладі працює велика кількість практиків і теоретиків. Якщо у 2000 році на Закарпатті не було жодного кандидата мистецтвознавства, то сьогодні тут працюють понад 14 осіб з науковим ступенем. За 20 років діяльності закладу сформувалася ціла когорта захищених кандидатів (PhD) і докторів.
«У науковій діяльності Закарпатська академія провела величезну роботу. Якщо взяти період від 2000 року до сьогодні, то, можливо, були лише два роки, коли не вийшла бодай одна монографія, пов’язана з культурою й мистецтвом Закарпаття. Це свідчить про дуже серйозну наукову діяльність у закладі», – наголошує ректор.
Попри значні досягнення в освітній складовій, заклад має чимало викликів. Найбільший – це потреба у приміщеннях. Кількість молоді збільшується, а аудиторій та майстерень катастрофічно не вистачає.
Матеріальна база
У академії є зали для лекційних занять, комп’ютерний клас, графічна майстерня з двома друкарськими станками (незабаром придбають ще один). Тут займаються ліноритом, монотипією та іншими техніками. Окрема майстерня призначена для ювелірної справи: два робочі місця зі спеціальним обладнанням для відливання по восковій формі.
Паралельно працюють реставратори – для них облаштована майстерня з витяжками для роботи з реактивами. Є окреме приміщення для занять із кераміки, обладнана печами для випалювання.
Роботи студентів
Сьогодні у Скансені триває виставка в межах проєкту «ТРОП», який фінансується Українським культурним фондом, де співпрацюють Закарпатська культурна платформа та Закарпатська академія мистецтв. Тут представлено реставровані речі, які відновлювали студенти академії. Також на виставці можна побачити дипломні роботи випускників відділу художнього дерева.
Крім того, регулярно відбуваються відкриті захисти магістерських і дипломних робіт – зокрема в приміщенні Ужгородського замку та на базах музеїв. Торік бакалаври декоративно-прикладного мистецтва захищали роботи в єпископській резиденції. Представники закладів наголошують: прийти подивитися роботи можуть усі бажаючі.
