«Арагві»: три заклади в Ужгороді з історією трьох поколінь

Мережа кавʼярень-пекарень «Арагві» — справа, яку в Ужгороді розвивають три покоління: бабуся Далі, мати Лалі та донька Естер. Перший заклад відкрили майже 30 років тому. У той час пекарень подібного формату в місті ще не було, тому постійні відвідувачі й досі приходять за тією ж випічкою до вже улюблених місць з особливою історією.

Перший заклад заснувала пані Далі разом із чоловіком після переїзду з Грузії до Ужгорода.

«Бабуся й дідусь зовсім випадково опинилися на Закарпатті ще в 1994-му. Вони змушені були виїхати з рідного села через потужний землетрус. Втратили все і залишили дім. Спочатку поїхали до Тбілісі, але перспектив там не було. Тоді з’явилася людина, яка запропонувала допомогу в переїзді до України. Вони вирішили спробувати. Уся наша родина дуже любила пекти, готувати. Ми мали сімейні традиції та рецепти. Хотіли ділитися цим із людьми», — розповідає Естер.

У сімʼї виникла ідея заснувати щось своє. Починали з дуже маленького кіоску. Пані Далі сама випікала і продавала. Попит серед ужгородців був чималий, люди швидко звикли до цього місця та продукції.

Перше «Арагві» з’явилося в 1996 році на проспекті Свободи. Там вже був великий цех, який працював у нічну та денну зміни. Обороти були значними.  

Серед випічки пропонували ватрушки з сиром, які готують і сьогодні, а також булочки з цукровою присипкою. Була й традиційна грузинська випічка: хачапурі із сирною начинкою, лобіані з квасолею з дріжджового або листкового тіста. 

«Найцікавішою для відвідувачів була випічка з листкового тіста. На той час це було щось незвичне. Бабуся й дідусь їздили до Угорщини, щоб вивчити технологію приготування. Вони подорожували без GPS і знання мови. Все опановували самотужки. Домашній досвід у них був, але для запуску виробництва потрібно було рости», — зазначає Естер.

Заклад розвивали у форматі крамниці, який частково зберігся до сьогодні. Також в асортименті пропонували напої: чай, кава, соки на розлив.

Бізнес справді сімейний. У першому «Арагві» на проспекті Свободи виникло майже 10 пар. Ці люди познайомилися на роботі, створили родини, а згодом приводили своїх дітей у заклади. Деякі працівники в команді уже 30 років.

Друге «Арагві» відкрилося 18 років тому на вулиці Героїв 128-ї бригади. Воно працює в кондитерському напрямку. Сімейну справу продовжила розвивати пані Лалі, коли вже їхня родина переїхала з Тбілісі до Ужгорода. Команда кондитерського цеху щодня готує булочки та різні тістечка.

Естер було 13 років, але вона допомагала мамі. Саме так отримала базу, яка дозволила сьогодні керувати третім закладом на вулиці Університетській, 25.

«Арагві» на «БАМі» працює вже 7 років. Його почали розвивати спільно з братом. Оскільки це студентський район, заклад має формат кавʼярні. Тут пропонують каву, лимонади, різноманітні фірмові чаї.

«Ми хотіли виділятися як студентське кафе, де можна посидіти, відчути атмосферу, зарядитися енергією. Ще до того, як ми із сімʼєю переїхали сюди, щоліта приїжджали до рідних у гості. Бабуся ставила нас, дітей (нам було по 10 років), у зміну. Щоранку ми йшли до цеху й крутили булочки. Нас привчали до праці, навіть платили зарплату, наші перші гроші. Рідна прищепила розуміння, що потрібно працювати, аби чогось досягти», — згадує Естер.

Крім широкого асортименту напоїв, у меню є солона випічка з дріжджового тіста з різними начинками. Серед студентів популярні пиріжки з картоплею, капустою, хачапурі. За словами власниці, це доступні та смачні страви.

Готують свою продукцію без жодних добавок, не використовують навіть желатин чи консерванти.

«Ми приїхали з Грузії, але маємо єврейське коріння. У наших закладах немає м’ясних продуктів, адже не змішуємо м’ясне і молочне. Також намагаємося додавати альтернативні позиції: без цукру, дріжджів, щоб люди мали вибір», — зазначає власниця.

Серед особливих десертів є «Пташине молоко» та медовик, який готують за тією ж рецептурою вже 18 років поспіль. Також значний попит —  у тістечок «Шу» із заварним кремом і білим шоколадом. Їх люблять і дорослі, і діти.

Крім основної діяльності в кавʼярні, власниці співпрацюють із багатьма закладами, приймають індивідуальні замовлення та готують навіть солодкі столи. Цей бізнес є справжнім прикладом збереження родинних традицій і щирої віри у власну справу, адже навіть у назві закладу залишили частинку дому, оскільки «Арагві» — річка на сході Грузії.