Упродовж останніх років зміни в мовному середовищі стали не лише наслідком політичних та безпекових викликів, але й відображенням глибших громадських трансформацій. Рідна мова поступово викорінює залишки колоніального впливу, утверджуючись як основа національної ідентичності.
Згідно з дослідженнями Київського міжнародного інституту соціології, частка тих, хто спілкується українською вдома, за останні 5 років зросла з 52% до 63%. Водночас кількість російськомовних знизилася з 25% до 13%. Частка громадян, які користуються обома мовами в рівній мірі, залишилася практично сталою – 18–19%. Варто зазначити, що зміни простежуються і в регіональному розрізі.
У 2023 році 89% громадян заявили, що після повномасштабного вторгнення почали більше спілкуватися українською. Водночас варто зазначити, що українці, які продовжують переважно використовувати російську мову у повсякденному житті, залишаються проукраїнськими, активно підтримують євроатлантичну інтеграцію та засуджують агресію з боку Росії.
Крім того, важливим аспектом є зміни в ставленні до вивчення російської мови в навчальних закладах. У 2019 році 81% українців підтримували її викладання, хоча і з різним баченням обсягу навчання. Після вторгнення ці настрої змінилися: у 2023 році 52% виступили проти викладання російської мови, а у 2025 році ця частка зросла до 58%.
Наразі лише 3% респондентів вважають, що російську слід викладати на рівні української. Ще на думку 6% — на меншому рівні, ніж вивчення української, але більшому ніж іноземні мови. 29% респондентів підтримують вивчення на рівні інших іноземних мов, або навіть нижчому. При цьому позитивна статистика щодо бажання викорінити мову ворога із навчального процесу спостерігається і в регіональному контексті: в усіх частинах країни поступово з кожним роком збільшується частка противників російської.
Таким чином, мовні зміни, що відбуваються в державі, відображають стійкий консенсус щодо того, що українська мова повинна стати пріоритетною в усіх сферах життя, зокрема в освіті. Тенденція до українізації посилюється, що є логічним наслідком переосмислення національних цінностей.
Дослідження здійснено Київським міжнародним інститутом соціології у лютому-березні 2025 року
