Закарпаття відзначає 86-ту річницю Карпатської України – держави, що існувала лише один день, але назавжди стала символом української боротьби. Про це розповідає історик та викладач Ужгородського національного університету Юрій Славік.
Незалежність у вирі історії
15 березня 1939 року в приміщенні Хустської гімназії відбулося засідання Сойму, на якому було проголошено незалежність Карпатської України. Августин Волошин, священик і політичний діяч, став її першим і єдиним президентом. Попри нетривале існування, ця держава стала важливим історичним маркером для всієї України.
– Чехословаччина на той час фактично перестала існувати, і у закарпатців був вибір: або здатися Угорщині, або йти шляхом незалежності, як це зробили словаки, – зазначає історик. – Проголошення Карпатської України, хоч і приречене на поразку, заклало підґрунтя для майбутньої боротьби.
Августин Волошин: президент, священник, просвітник
Августин Волошин – визначна постать української історії, відомий священник, історик, мовознавець, педагог і підприємець. Свою активну політичну діяльність Волошин розпочав після Першої світової війни, ставши депутатом чехословацького парламенту та долучившись до українофільського руху й товариства «Просвіта». Разом із дружиною Іриною Петрик він займався благодійною діяльністю та згодом передав власний будинок для сирітського притулку. До слова, власних дітей у подружжя не було, проте вони виховували 22 сиріт.
Символ, що не вмирає
Події 15 березня 1939 року перетворилися на героїчний епос, особливо в еміграції. Карпатська Україна стала уособленням прагнення до свободи. – Чехи досі картають себе за те, що в 1939 році віддали Прагу без жодного пострілу, каже Юрій Славік. – А ми маємо історію про боротьбу, яка, хоча й не привела до перемоги, стала основою для українського патріотизму. – Карпатська Україна досі залишається символом українського національного руху, а її історія надихає нові покоління. Вона доводить: навіть коротка мить незалежності може залишити слід на століття.
