Сироварня «Перечинська мануфактура» з’явилася у 2016 році завдяки подружжю Олексія та Тетяни Синельникових. Починалося все з маленької домашньої сироварні на 20 літрів, де Олексій експериментував із першими рецептами, роздавав друзям і перевіряв якість продукту. Згодом це переросло у виробництво, яке сьогодні працює на фермерському молоці та постачає сотні літрів сировини щодня.
Синельникови від самого початку поставили собі за мету створювати продукт, який буде не лише смачним, а й корисним. Вони відмовилися від закупівлі молока у населення, адже воно не відповідало стандартам якості.
Сьогодні «Перечинська мануфактура» – це не просто виробництво, а місце, де сир стає частиною локальної культури. Тут поєднують традиційні технології з авторськими експериментами, створюючи унікальні продукти, яких немає більше ніде в Україні.
Лагідна пастеризація
Виробництво тут принципово відрізняється від промислового. Молоко пастеризують за класичним методом Луї Пастера – при температурі 65° протягом 30 хвилин. Це дозволяє зберегти поживні речовини, на відміну від ультрапастеризації, яка позбавляє молоко користі.
«Ми не женемося за довгим терміном придатності, ми хочемо мати продукт, який справді корисний», – каже Синельников.
Сам процес пастеризації тут можна побачити на власні очі: молоко постійно перемішується, підігрівається, охолоджується. Це створює відчуття прозорості й довіри – клієнти знають, що отримують натуральний продукт без зайвої хімії.
Від легенд до технологій
Олексій любить пояснювати процес через історії. Він згадує давні легенди про пастухів, які носили молоко у шкіряних флягах, зроблених зі шлунку тварини, і випадково відкрили процес згортання. Сьогодні ж технологія чітка: закваска, фермент, формування сирного зерна, пресування.
«Будь‑який продукт перероблений з молока – сир, кефір, масло, йогурт – у рази корисніший, ніж саме молоко. Це вже не чаклунство, а наука», – усміхається він.
Сам процес варіння тут виглядає як ритуал: від нарізання сирного згустку «лірою» до пресування у формах. Кожен етап має свій час і температуру, які потрібно витримати, щоб отримати правильну текстуру й смак.
Авторські експерименти
«Перечинська мануфактура» відома своїми сміливими експериментами. Тут роблять сир із «ерошпіштою», з лавандою, із синім китайським чаєм, який надає продукту яскравого кольору, та іншими нетиповими додатками.
«Цей чай – надзвичайно крутий природний фарбник. Ми використовуємо його, щоб отримати сир синього кольору, і він став одним із найпопулярніших. А от лавандовий сир фіолетового кольору – це завжди фарбник. Ми робимо чесно: лаванда дає аромат, але не колір», – наголошує Синельников.
У переліку продукції – молоді сири, тверді сири з додатками, рікота, авторські експерименти з травами та спеціями. Кожен із них має свою історію й особливість.
Принципи і позиція
Є речі, які тут не роблять принципово. «Ми не варимо пармезан і бринзу. Пармезан хай лишається в Італії, а бринза – на полонині. Ми хочемо створювати власні продукти, а не копіювати», – каже сировар.
Ця позиція формує характер «Перечинської мануфактури»: це місце, де сир – не просто продукт, а експеримент, філософія і частина закарпатської культури.
Дегустації та екскурсії
«Перечинська мануфактура» давно стала місцем, куди приїжджають не лише за сиром, а й за враженнями. Тут регулярно проводять екскурсії для туристів, школярів та гостей Закарпаття. Відвідувачі можуть побачити весь процес виробництва – від пастеризації молока до пресування сирних голівок. Це дає можливість зрозуміти, що за кожним шматком стоїть кропітка робота й увага до деталей.
«Ми хочемо, щоб люди не просто купували наш сир, а й відчували його історію та смак у живому спілкуванні», – каже Олексій Синельников, розповідаючи про дегустації.
Сироварня приймає групи туристів, родини та навіть корпоративні виїзди. Тут можна не лише скуштувати продукцію, а й придбати її безпосередньо на місці.
