У Закарпатському музеї народної архітектури та побуту завершився курс літньої школи гончарства. Заняття в справжній гончарній майстерні проводили для двох груп – дітей та дорослих. Учасники опановували техніки ручної ліпки та роботи на гончарному крузі, відтак створили власні керамічні вироби.
Цьогорічними випускниками стали девʼять учасників, які пройшли повний курс навчання. Для дітей заняття проводили щосуботи, а для дорослих – щонеділі. Зустрічі відбувалися раз на тиждень, а кожний майстер-клас тривав понад дві години.
Практичних основ і технік гончарства учасників навчав майстер Андрій Зубенко, який займається керамікою вже понад 20 років.
Програма школи складалася з чотирьох занять. На першому – учасники створювали два вироби: один – на гончарному крузі, інший – вручну без використання круга. Під час другого заходу учні оздоблювали свої роботи. Третє було присвячене глазуруванню виробів.
Учасники дізналися про особливості роботи з глазур’ю, способи її нанесення та підготували власні вироби до фінального випалу, який триває понад десять годин. Завершальне, четверте заняття, включало вручення сертифікатів, дизайн яких розробила старша наукова співробітниця відділу науково-освітньої роботи Галина Рейті.
«Хотілося б, щоб ця справа й надалі розвивалася. Практиків стає дедалі менше. Нещодавно помер відомий гончар Вʼячеслав Віньковський, завдяки якому я став керамістом. Він був надзвичайно сильним майстром. Саме він навчив мене навіть того, як власноруч зібрати піч для випалу. Уже кілька років співпрацюю зі скансеном, проводжу майстер-класи як для окремих груп, так і для всіх охочих. Хочу, щоб гончарство жило й розвивалося», – розповідає майстер.
Школа гончарства працює з 2018 року. Її вдалося започаткувати після перемоги музею у грантовому конкурсі від Українського культурного фонду. Тоді працівники музею закупили необхідне обладнання для проведення першого на Закарпатті фестивалю гончарства, під час якого популяризували традиції ремесла та знайомили відвідувачів із гончарними осередками краю на Хустщині, Іршавщині, Виноградівщині та Ужгородщині.
«У музеї зберігається велика колекція керамічних виробів. Завдяки гранту ми придбали гончарну піч, гончарний круг, необхідні матеріали – глину, ангоби, поливи. Коли все це вже було в нашому розпорядженні, вирішили не зупинятися й почати навчати інших», – зазначає завідувачка відділу експозиції та науково-дослідної роботи Закарпатського музею народної архітектури та побуту Вікторія Симкович.
Згодом через пандемію та початок повномасштабної війни заняття тимчасово призупинили. Водночас музей продовжував організовувати безкоштовні одноразові майстер-класи для внутрішньо переміщених осіб та родин військовослужбовців. Такі заняття мали не лише навчальну, а й терапевтичну функцію – сприяли психологічному відновленню.
Щоліта організатори проводять дві школи гончарства, кожна з яких має окрему тематику. Іноді програму формують з урахуванням побажань учасників. У попередні роки спільно створювали горщики, вази, традиційні довжанки та інші керамічні вироби.
У серпні в музеї планують провести ще один курс. Кількість місць обмежена – до семи учасників у групі. За словами організаторів, це дає можливість майстру приділити достатньо уваги кожному, допомогти виправити помилки та вдосконалити техніку.
«Наші заняття розвивають креативність, адже кожен виріб є унікальним. Ми знайомимо учасників із властивостями глини, розповідаємо, що таке кераміка і наскільки вона присутня в повсякденному житті. Окрім практики, проводимо теоретичні заняття, забезпечуємо всіма необхідними матеріалами та створюємо комфортні умови для роботи», – пояснює Вікторія Симкович.
Серед учасників школи – ужгородець Давид, який створив свої роботи у патріотичній тематиці. Для хлопця гончарство стало новим захопленням.
«Я відвідав усі чотири уроки. Пробував працювати на гончарному крузі, але найбільше мені сподобалося ліпити вироби руками. Зробив дві чашки, і тепер користуватимуся ними вдома», – ділиться учасник.
