На Виноградівщині підприємець Віктор Свідерський вирощує кавуни. До повномасштабного вторгнення він працював на Миколаївщині, де його родина багато років займалася сільським господарством. У 2022 році чоловік переїхав на Закарпаття та почав розвивати тут власне господарство.
За словами Віктора Свідерського, перші роки після переїзду були непростими. Потрібно було фактично заново вибудовувати роботу, знаходити землю, налагоджувати контакти та формувати нову команду.
До цього підприємець працював агрономом-консультантом – допомагав іншим господарствам із вирощуванням сільськогосподарських культур. Поступово консультаційна робота переросла у власне виробництво.
Від Миколаївщини до Виноградівщини
Віктор Свідерський розповідає, що вирощуванням кавунів займається фактично з дитинства. Його батьки працювали із землею на Миколаївщині, тому аграрна справа для нього була знайомою ще змалку.
Після переїзду на Закарпаття довелося починати практично з нуля. Підприємець поступово шукав можливості для роботи, спілкувався з місцевими фермерами та напрацьовував нові контакти.
«Я виїхав звідти і, можна сказати, все втратив. Тут довелося все заново починати. Спочатку було дуже складно, але ми працювали, спілкувалися з людьми, напрацьовували – і потрохи все почало розвиватися», – розповідає Віктор Свідерський.
Кавуни вирощують у кілька етапів
Нині господарство обробляє близько 15 гектарів землі. На частині площ вирощують ранні кавуни, які висаджують під плівку. Така технологія дає змогу створити тепліші умови для рослин і отримати врожай раніше.
Розсаду висаджують переважно із середини квітня, однак терміни можуть зміщуватися через погоду. Цьогоріч весняні морози вплинули на розвиток рослин, тому ранні кавуни почали дозрівати приблизно на два тижні пізніше, ніж зазвичай – ближче до 10-11 липня.
Після ранніх сортів починають збирати кавуни, які вирощували без верхнього плівкового укриття. Для них використовують мульчування – плівку вкладають безпосередньо на ґрунт, тоді як самі рослини ростуть уже просто неба.
Урожай потрібно вчасно зібрати
Термін, протягом якого дозрілий кавун може залишатися на полі, значною мірою залежить від погоди. За інтенсивного сонця його товарні якості можуть почати погіршуватися вже приблизно за тиждень.
Якщо листя добре збереглося і прикриває плоди від сонця, кавуни можуть залишатися на полі значно довше. Також фермери використовують сорти, які повільніше перезрівають.
Проблемою для виробника може стати навіть невелика пляма на шкірці. Вона не обов’язково означає, що смак плода погіршився, однак впливає на його товарний вигляд. Покупці та заготівельники можуть використовувати такі зовнішні недоліки як аргумент для зниження ціни.
Врожайність та запити на кавуни
За словами підприємця, середня врожайність ранніх кавунів під плівковим укриттям може становити близько 74 тонн із гектара.
Найбільш затребуваними зараз є плоди вагою приблизно 10-12 кілограмів. Цьогоріч попит змістився у бік середніх за розміром кавунів. Якщо раніше покупці частіше шукали великі плоди вагою 14-18 кілограмів, то тепер перевагу надають компактнішим.
Основна частина продукції із господарства Віктора Свідерського їде за межі Закарпаття. Кавуни продають оптовим покупцям, які далі постачають їх на ринки, у супермаркети та торговельні мережі. Серед напрямків реалізації – Львів, Київ та Вінниця.
Ціни та нестача людей стали головними викликами
Цьогоріч аграріям доводиться працювати в умовах низьких закупівельних цін. За словами Віктора Свідерського, на момент розмови фермери отримували за кавун приблизно 1-2 гривні за кілограм, тоді як роздрібна ціна на ринках була значно вищою.
За такої вартості вирощування культури стає збитковим. Підприємець зазначає, що проблема стосується не лише кавунів – низькі ціни спостерігаються також на низку інших овочевих культур.
Ще один виклик – нестача працівників для збору врожаю. На полях потрібні люди, які можуть збирати та завантажувати продукцію, однак знайти достатню кількість працівників стає дедалі складніше. Господарства намагаються залучати до сезонних робіт студентів та інших охочих.
Попри складний сезон вирощування кавунів на Закарпатті залишається перспективним напрямом для фермерів. Тепліший клімат Виноградівщини дозволяє вирощувати культуру у відкритому ґрунті та отримувати ранній урожай.
Водночас виробникам доводиться орієнтуватися не лише на врожайність, а й на попит, розмір плодів та можливості збуту. Від того, наскільки вдалим буде поєднання цих факторів, залежить кінцева ціна для фермера.
Віктор Свідерський продовжує працювати із кавунами та паралельно консультує інших аграріїв. Каже, що в сільському господарстві неможливо розраховувати лише на один сценарій – доводиться щороку враховувати погоду, ринок та можливості господарства.
«Для мене це не просто вирощування кавунів. Я цим займаюся з дитинства, це справа, яку добре знаю і люблю. Навіть після того, як довелося все залишити й починати спочатку, я не хотів відмовлятися від землі та роботи. Тому продовжую розвиватися тут», – каже Віктор Свідерський.
