Заступник керівника Офісу Президента України Віктор Микита у великому інтерв’ю 21 каналу розповів про складну трансформацію своєї ролі – від очільника прикордонного регіону до одного з ключових менеджерів державної вертикалі. Переїзд до столиці став для нього не політичним кар’єрним кроком, а виконанням військового обов’язку в умовах повномасштабного вторгнення. Сьогодні його робота в ОПУ зосереджена на координації зусиль між центром та громадами, де кожне рішення має бути підкріплене жорсткою аналітикою та реальною здатністю посилювати обороноздатність держави.
У розмові Віктор Микита окреслив стратегію розвитку країни через економічну призму, де Закарпаття відіграє роль стабільного технологічного хабу. Йдеться не лише про релокацію підприємств, а й про фундаментальні зміни в освіті, енергетичну автономію та підготовку інфраструктури до періоду після справедливого миру. Посадовець наголошує, що майбутнє регіону залежить від спроможності громад господарювати самостійно, залучати інвестиції та створювати умови для повернення людей додому.
«Ти повинен за кожне своє слово відповідати»
Перехід із крісла голови ОВА до Офісу Президента став для Віктора Микити викликом, зумовленим військовим часом. В умовах війни робота в ОПУ – це не про політичні амбіції, а про жорстку виконавчу дисципліну та щогодинну відповідальність перед Президентом. Кожна цифра у звітах має бути перевіреною, адже на основі цієї інформації приймаються рішення державного рівня.
Свій стиль роботи посадовець порівнює з «офіцерським режимом»: ранкові тренування о 6:00 та повна готовність до виконання завдань 24/7. Попри роботу в столиці, його сім’я залишається в Ужгороді, що дозволяє зберігати зв’язок із реальним станом справ у регіоні. Це допомагає об’єктивно оцінювати виклики, з якими стикаються очільники областей, котрі сьогодні стали універсальними менеджерами з питань енергетики та логістики.
В Офісі Президента він бачить свою роль у посиленні позицій Глави держави через чітку аналітику та реалізацію намічених планів. Системність, притаманна вихідцям із правоохоронних структур, допомагає знаходити спільну мову з іншими членами команди, зокрема з Кирилом Будановим. Головний принцип тут – відсутність внутрішньої боротьби за вплив та фокус на зміцненні обороноздатності країни.
«Я дуже хочу додому, але сьогодні мій обов’язок – бути там, де я можу максимально посилювати нашу державність та підтримувати Президента. Зі сторони завжди видніше, де ми раніше недопрацювали або обрали не зовсім правильний шлях. Зараз я вже чітко розумію, як саме потрібно діяти для розвитку країни», – підкреслив Віктор Микита.
«Релокація – це унікальні технології та нові податки»
Закарпаття стало ключовим хабом для релокованого бізнесу, що дозволило регіону продемонструвати значний приріст економіки. Процес переміщення підприємств проходив під суворим контролем фахівців, щоб не допустити в область сумнівні структури чи кримінальний капітал. Натомість регіон отримав унікальні технології та спеціалістів, рівень яких часто перевищує стандарти сусідніх країн Євросоюзу.
Залучення світових операторів та запуск нових інвестиційних проєктів стали сигналом для міжнародного ринку щодо безпеки роботи в Україні. Податки від таких підприємств безпосередньо впливають на обороноздатність: наповнення місцевих бюджетів дозволяє громадам закуповувати дрони та необхідне обладнання для фронту. Економічна стабільність у тилу – це гарантія того, що армія матиме сталу фінансову підтримку.
Крім того, розвиток бізнесу стимулює соціальну відповідальність громад. Успіх територій зараз залежить не від дотацій, а від здатності господарювати та залучати інвесторів. Створення робочих місць із конкурентною заробітною платою є єдиним реальним інструментом, що здатний стримати відтік молоді за кордон та забезпечити майбутнє регіону після війни.
«Кожне підприємство, яке з 22-го року вирішило релокуватися на Закарпаття, проходило нашу перевірку. Сьогодні вони – лідери рейтингу платників податків. Це високотехнологічні компанії, з якими приїхали фахівці, котрі працюють на устаткуванні, якого ми раніше не бачили. Це унікальні умови для розвитку нашої економіки», – додав Віктор Микита.
«Треба мати не п’ять ректорів, а одну територію знань»
Для забезпечення нових підприємств кадрами Закарпаття розпочало масштабну реформу вищої освіти. Об’єднання провідних університетів регіону має на меті створення єдиного потужного науково-навчального центру, який відповідатиме запитам ринку. Це дозволить відійти від теоретичного навчання та впровадити дуальну освіту, де студенти опановують фах безпосередньо на виробничих базах сучасних компаній.
Сьогодні бізнес готовий інвестувати мільйони доларів у лабораторну базу вишів, щоб готувати спеціалістів під конкретні потреби промисловості. Укрупнення університетів дозволяє акумулювати інтелектуальні ресурси та створити конкурентоспроможне середовище. Такий підхід гарантує студентам не просто диплом, а високооплачуване робоче місце в Україні одразу після завершення навчання.
Важливим елементом реформи є залучення професорів та викладачів, які мають практичний досвід роботи з найновішими технологіями. Створення єдиного освітнього простору перетворює регіон на магніт для талановитої молоді, яка бачить перспективи реалізації вдома. Це стратегічний крок, що закладає фундамент для інноваційного розвитку Закарпаття на десятиліття вперед.
«Нам треба започаткувати дуальну освіту для того, щоб людина працювала і навчалася одночасно. Для освіти зараз дуже багато завдань, і щоб це було системно, спочатку треба мати не п’ять ректорів і п’ять різних думок. Усе має бути сформовано на одній території з чіткими завданнями щодо опанування студентами саме сучасних технологій», – наголосив заступник керівника ОПУ.
«Без енергетики немає економічного розвитку»
Енергетична незалежність Закарпаття є критичною умовою для виживання та росту регіону. Без власної стабільної генерації неможливо забезпечити роботу промислових гігантів чи перспективних дата-центрів. Саме тому область активно розвиває альтернативну енергетику: від вітрових електростанцій у горах до сонячних панелей у домогосподарствах через програму Energy Help.
Проєкти побудови малих ГЕС та вітряків мають не лише економічне, а й екологічне та безпекове значення. Штучні споруди на річках можуть виконувати протипаводкову функцію, утримуючи воду під час масового танення снігів та захищаючи громади від підтоплень. Соціологічні дослідження підтверджують, що більшість закарпатців підтримують такий шлях, обираючи енергетичну автономність краю.
Власна генерація дозволяє регіону залишатися стабільним навіть під час загальнодержавних криз в енергосистемі. Мета області – вийти на рівень потужності, який дозволить повністю покривати внутрішні потреби та залучати енергоємних інвесторів. Це база, без якої неможливо реалізувати жоден амбітний інфраструктурний проєкт у майбутньому.
«Без енергетики немає взагалі нічого. Виключаємо світло – і не буде ні Біофарми, ні логістичних терміналів, а люди знову поїдуть на заробітки. Ми повинні забезпечити генерацію на рівні 1,5 ГВт в області. Той регіон, який має стабільну енергію, отримує можливість розміщувати в себе драйвери розвитку», – зауважив Віктор Микита.
«Ветерани повинні повертатися в край, де про них дбають не на словах»
Державна політика щодо ветеранів має трансформуватися зі звичайних виплат у створення повноцінної екосистеми підтримки – ще одна тема, на якій зосередив увагу заступник керівника Офісу Президента. Програма відновлення включає високотехнологічну медицину, психологічну допомогу та можливості для професійної реалізації воїнів.
На Закарпатті вже реалізуються проєкти, котрі мають стати еталоном для країни. Ключовим є реабілітаційний центр «4.5.0» (що на військовому сленгу означає «все спокійно»), який будується за найкращими світовими стандартами. Ця інфраструктура відповідає найвищим вимогам, це місце, де захисники зможуть відновити фізичне та ментальне здоров’я за допомогою сучасних технологій.
Ветеранська політика, за словами посадовця, нерозривно пов’язана з економікою. Підприємства вже розробляють програми перекваліфікації та інклюзивні робочі простори для людей з інвалідністю внаслідок війни.
«Соціалізація захисників – це не тільки медицина, це повага та можливість реалізувати себе в мирному житті. Ми працюємо над тим, щоб кожен ветеран мав доступ до якісного житла, освіти та престижної роботи в рідному краї. Це наш прямий обов’язок», – резюмував заступник керівника Офісу Президента.
«Закарпаття має стати стабільним фактором України»
Інфраструктурний розвиток, зокрема запуск ужгородського аеропорту, є частиною стратегії капіталізації регіону. Летовище на самому кордоні може стати унікальним транспортним вузлом для всієї країни, залучаючи нові потоки капіталу.
Проте цей успіх неможливий без відповідальної політики міської влади щодо архітектурного вигляду Ужгорода та припинення хаотичної забудови. Віктор Микита акцентував на тому, що без чіткого генерального плану Ужгород ризикує зіткнутися з інфраструктурним колапсом, який нівелює всі економічні вигоди від нових проєктів.
Особливу увагу посадовець приділив запуску ужгородського аеропорту. Летовище на самому кордоні зі Словаччиною може стати унікальним вікном у світ для всієї країни, залучаючи в місто нові інвестиційні потоки, розвиток сфери послуг та тисячі робочих місць. За словами Віктора Микити, цей об’єкт має стати потужним магнітом для капіталу, що дозволить Ужгороду повноцінно скористатися своїм географічним положенням.
Сам посадовець планує обов’язково повернутися на Закарпаття після виконання державних завдань у столиці. Він переконаний, що досвід роботи на рівні Офісу Президента допоможе йому реалізувати нові підходи до розвитку рідного краю. Головна мета – зробити Закарпаття світлим, економічно сильним та традиційно закарпатським краєм, яким пишатимуться наступні покоління.
«Я обов’язково повернуся на Закарпаття, буду тут проживати і тут хочу завершити свій шлях. Сьогодні мій обов’язок – посилювати нашу державність у Києві, але я мрію про Закарпаття як про стабільний край із розвиненою економікою, захищеною екологією та збереженою нашою унікальною традиційністю», – підсумував заступник керівника Офісу Президента.
